ЦК профспілки - Міністру освіти і науки України С.М.Квіту

09.04.2014  № 02-5/215                                                       Міністру освіти і науки України

С.М.Квіту

Шановний Сергію Мироновичу !

ЦК Профспілки працівників освіти і науки України після ознайомлення з проектом Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення окремих положень соціальної політики)», реєстраційний № 4648, що розроблений Кабінетом Міністрів України, висловлює рішучий протест намірам звузити трудові права педагогічних та інших працівників навчальних закладів та установ освіти.

Скасування  норми частини 4 статті 36 Закону України «Про освіту» щодо створення у сільській місцевості шкіл першого ступеня незалежно від наявної кількості учнів, відкриття таких шкіл, а також самостійних класів за рішенням місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування може призвести до закриття таких шкіл навіть за наявності певної кількості учнів, які проживають у селі, порушить як основні принципи освіти щодо доступності для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою, так і права органів місцевого самоврядування.  Профспілка переконана, що мають бути створені умови для забезпечення процесу відтворення людського ресурсу на селі з його національними і культурними рисами. Нинішній стан системи освіти в сільській місцевості не може бути виправданий економічними труднощами і складними трансформаційними процесами в суспільстві.

Вважаємо неприпустимим внесення змін до частини першої статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту» про встановлення доплат за класне керівництво у 1 –  4 класах  у розмірі до 20 відсотків, у 5 – 11 класах – до 25 відсотків; за перевірку зошитів у 1 – 4 класах – до 15 відсотків,  у 5 – 11 класах – до 20 відсотків; за завідування майстернями – до 20 відсотків, навчальними кабінетами – до 15 відсотків, навчально-дослідними ділянками – до 15 відсотків ставки заробітної плати. Розмір доплати вчителям за класне керівництво не може коливатися в межах від 0 до 20 чи до 25 відсотків (залежно від класу) ставки заробітної плати, оскільки кожен з вчителів, на якого покладено виконання цих обов’язків, виконує однакову за змістом та обсягом роботу. Тому оплата за її виконання має встановлюватися у фіксованому розмірі, як це відбувалося впродовж багатьох десятиліть, що узаконено чинною редакцією статті 25 закону «Про загальну середню освіту».

Аналогічне стосується таких видів педагогічної роботи, як перевірка зошитів, завідування майстернями, навчальними кабінетами, навчально-дослідними ділянками, розмір оплати за виконання яких не може залежати від забезпеченості тієї чи іншої школи видатками на оплату праці.

Антисоціальними є також пропозиції про зміни до частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту» щодо зменшення розмірів доплати за завідування майстернями, навчальними кабінетами, відділами, відділеннями, лабораторіями, куточками живої природи, дендропарками, зимовим садом, паспортизованими музеями, навчально-дослідними ділянками, теплицями,  шляхом запровадження норми «до» замість її фіксованої величини.

Наміри про встановлення доплат у менших, ніж граничні, розмірах звужують трудові права педагогічних працівників, що забороняється статтею 22 Конституції України.

Не можна допустити внесення змін до частини третьої статті 18 Закону України «Про позашкільну освіту» стосовно запровадження плати за одержання учнями документа про позашкільну освіту, оскільки це звужує права громадян на безоплатне одержання освіти та не відповідає нормам основного освітянського закону «Про освіту», статтею 27 якого встановлено, що випускникам навчальних закладу видається відповідний документ про освіту. Реалізація таких змін може призвести до того, що діти, які здобули позашкільну освіту за рахунок бюджетних видатків, можуть бути позбавлені можливості отримати відповідний документ через неспроможність батьків оплатити вартість його виготовлення.

Наміри про скасування норми частини третьої статті 32 Закону України «Про вищу освіту» про виплату грошового утримання при виході на пенсію з посади керівника вищого навчального закладу за рахунок навчального закладу в розмірі заробітної плати, яку він отримував перед виходом на пенсію, вважаємо такими, що суперечать статті 22 Конституції України. Не можуть бути підтримані пропозиції про роботу почесного ректора (президента), начальника, директора тощо вищого навчального закладу на громадських засадах, що передбачено змінами до цієї статті. Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя.

Скасування нормативу, передбаченого частиною п’ятою статті 64 Закону України «Про вищу освіту», щодо обсягів фінансування підготовки фахівців з вищою освітою за рахунок видатків Державного бюджету України у вищих навчальних закладах державної форми власності, які необхідні для забезпечення на кожні десять тисяч населення навчання не менше як ста студентів у вищих навчальних закладах першого і другого рівнів акредитації та ста вісімдесяти студентів у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації, унеможливить формування на законодавчій базі обсягів державного замовлення та призведе до їх зменшення і, як наслідок, до скорочення працюючих, збільшення державних витрат, пов’язаних з безробіттям.

Зменшення показника відрахування коштів первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу, передбаченого статтею 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та статтею 250 Кодексу законів про працю України з 0,3 до 0,1 відсотка фонду оплати праці, призведе до зменшення обсягів фінансування оздоровчої та культурно-масової роботи, звуження прав працівників на оздоровлення, зменшення кола працюючих, які можуть поліпшити своє здоров’я.

Запропоновані зміни до статті 12 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та статей 40, 41, 42, 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», які стосуються зменшення розміру допомоги при народженні дитини, призведуть до суттєвого зменшення соціальної захищеності сімей з дітьми.

Прийняття запропонованих Кабінетом Міністрів України змін до зазначених законів викличе різке погіршення матеріального становища працюючих, особливо в умовах підвищення цін та тарифів, спричинить глибоке невдоволення в освітянських трудових колективах, що може призвести до масових акцій протесту.

Наголошуємо, що освіта має підтримуватися будь-якою ціною, інакше реальною стає загроза існуванню суспільства і цілісності народу, зникне сенс існування держави.

Тому закликаємо Вас, шановний Сергію Мироновичу, вжити всіх залежних заходів для недопущення прийняття передбачених проектом Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення окремих положень соціальної політики)» змін до статті 36 Закону України «Про освіту», статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», статей 18 та 22 Закону України «Про позашкільну освіту», статей 32 та 64 Закону України «Про вищу освіту», статті 12 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та статей 40, 41, 42, 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», статті 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», статті 250 Кодексу законів про працю України, які звужують трудові та соціальні права освітян, що заборонено статтею 22 Конституції України. 

З повагою